Ти зараз далеко тебе не вистачає.
Якби хотілось на сніг перетворитись,
І на долоні твої спуститись...
Вона то є, а враз її нема,
Ніхто її не вижене, не купить,
Вона на віки серце полонить.
Боже, тепер вже, мабуть, не засну!
Маревом темних безсонних ночей
Спалахи стануть карих очей.
Що це невпинно горить і палає?
Що порятунку тепер вимагає?
Душе, прокинься, змінися, відкрийся!
Від зачарованих снів ти звільнися!
Скинь всі кайдани і чари, бо знов
До мого серця приходить Любов ...
Бажаю більше ніж ти маєш,
Бажаю з тим тобі зійтись,
Кого найбільше ти кохаєш!
А може і роки
Без тебе холодно мені
З моїх очей течуть струмки
З тобою – я немов дівча
Без тебе – пристаріла діва…
З тобою радісно, хоча
Без тебе також я щаслива…
Загляну в очі тобі
А в них немов піски пустелі
Вони небесно – голубі
Я знову бачу їх на стелі
Твої зрадливі почуття…
Твоя зрадлива усмішка
Ти знов ускладнюєш життя
І я розтану, ніби сніжка
Чи ти забув, що я жива
Що я живу і все надіюсь
Ну як забути ті слова,
Які вже у твій мозок влились
Ти каявся, що будеш моїм
Та де ту клятву записати,
Коли ти став уже чужим
Мені осталось – забувати…
Танцюй, неначе ніхто не дивиться.
Співай, неначе ніхто не чує.
Кохай, неначе ніхто ніколи не причиняв тобі болю.
Живи, неначе на Землі - рай!
Я стану найбільшою в світі принадою, щоб ти мене всюди шукав;
Я стану ласкавим травневим сонечком, щоб ти мене завжди чекав;
Я стану пухнастим сіреньким котиком, щоб ти мене завжди кохав!!!
Коли коханої не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.
І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить. Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!
Якщо кохаєш ти мене то докажи свою любов
Ти до небес неси її
Ну докажи, що любиш знов
Кохатись хочу в пелюстках кохання
Світанок хочу у зірках
А чи можливе це моє бажання
Провести ніч у в спокусі і гріхах
Десь заблукати в мережеві цілунків
Забутись від ласкавих рук
Мені не треба дорогих дарунків
Лиш чути твого серця стук ...
А я дивлюся тут на зорі,
Пройшли ці місяці прекрасні
Для тебе може і ужасні,
Я знаю інколи нервую
Мабуть тому, що я сумую,
Сумую по вустах твоїх,
По тих долонях чарівних,
Буває інколи не сплю
А все тому, що я люблю.
Люблю тебе і ти це знаєш
А ти мене так же кохаєш?
Примітка: Присвячується Гуменній Марині
Нестерпно страждаю - не відчуваєш ...
Я прийду - не зрадієш ...
Я піду - не помітиш ...
Я КОХАЮ ТЕБЕ, чому ти не розумієш?